Вибираємо антифриз за правилами

Слід відразу спростувати основні помилки:

1. Колір рідини має ключове значення. Ні, навіть однакові за кольором рідини можуть бути різними за якістю і за складом, а одна і та ж хімічна формула може забарвлюватися різними пігментами і продаватися під різними торговими знаками. Тому слід пам’ятати, що барвник – це тільки пігмент, який додають до складу в дуже малій кількості. На функціональні властивості антифризу він ніяк не впливає, але корисний для виявлення протікання.
2. Вказівки відповідності ГОСТу зберігають актуальність. Теж ні, адже вимоги ГОСТу застаріли, і відповідність антифризу визначається допусками виробника. А формули сучасних охолоджуючих рідин розробляються в залежності від конструктивних моделей авто, умов роботи їх двигунів, матеріалів в системі охолодження і сервісних інтервалів, і можуть навіть не відповідати ГОСТу.

Важливі параметри якості

Найголовніший показник якості антифризу – це використовувані в ньому пакети присадок. Вони розробляються в спеціальних лабораторіях і проходять тривалі випробування (також і польових умовах). Що ж стосується базових компонентів, то всі виробники використовують етилен- або пропіленгліколь, а також воду.

Обов’язково потрібен допуск автовиробника. Адже він дається за результатами ходових “польових” випробувань. Дійсно, такі перевірки коштовні, зате вони дозволяють визначити ті найменші нюанси експлуатації, які виявити в пробірках неможливо. Тому й важливо, щоб на упаковці антифризу значився саме допуск, а не “відповідність рекомендаціям автовиробника”. Охолоджуюча рідина з кращими експлуатаційними характеристиками заливається на конвеєрі при збірці авто. І краще при подальшій заливці використовувати ту ж рідину, що заливалася в самому початку.

Як визначається експлуатаційний ресурс

Ті охолоджуючи рідини, які випускаються на сучасному обладнанні за новими формулами, володіють збільшеним експлуатаційним ресурсом. Важливо, що визначається він не виробником рідини, а виробником машини. Термін заміни визначається за результатами ходових випробувань і залежить від конструктивних особливостей системи охолодження. Наприклад, концерн Дженерал Моторс заливає рідини fill for life, розраховані на весь термін експлуатації транспортного засобу, а у інших виробників рекомендації такі:

• Ford – 10 років або 240 тис. км;
• MAN — 4 роки або 500 тис. км;
• MTU — 3 роки або 9000 годин.

Класифікації ОЖ

Отже, кожен антифриз – це база, що запобігає кристалізацію суміші при замерзанні, і присадки, що забезпечують потрібні експлуатаційні властивості. У сучасній класифікації виділяють три групи антифризів:

• низький клас G11, сюди включені рідини з базовим набором присадок, де змащувальні і антикорозійні показники не надто високі. Колір – блакитний або зелений. Замінюється раз на 2 роки, і для авто молодше 20 років не рекомендуються. Адже в їх складі містяться фосфати, які при тривалій експлуатації можуть утворювати накип у системі охолодження;
• середній клас G12, де формули засновані на етилгліколі і карбоксилаті. Колір – рожевий чи фіолетовий. Рекомендуються для охолодження високоспритних моторів, для систем, що функціонують з високою робочою температурою. Склади надійні і чудово захищають мотор від перегріву. Рекомендуються до заміни кожні 4-5 років;
• високий клас G13. В якості основи – пропіленгліколь, речовина, яка швидко розкладається і не вважається настільки токсичною. Дорожче, але екологічніше і безпечніше, а тому європейські компанії і виробники спорткарів вважають за краще використовувати саме цю групу. Борати і нітрати тут не використовуються.

Крім того, антифризи можуть бути концентрованими або вже повністю готовими до використання. Природно, експериментів зі змішуванням різних марок, типів і складів антифризів проводити не слід. Це можливо тільки в наслідок аварійної ситуації, наприклад, якщо відбулось протікання, а придбати відповідний склад немає можливості. У випадку, якщо залитий змішаний антифриз або ж ви придбали машину, де в системі охолодження залита “незрозуміла рідина”, то потрібно повністю все злити, і залити новий якісний продукт.

До речі, при покупці колишнього у вживанні транспортного засобу саме стан антифризу може служити “індикатором” стану авто. Помутніла, темна або з осадом рідина свідчить про те, що необхідні заходи з технічного обслуговування машина не проходила вже давно.

Правила вибору

Основний документ, що регламентує вибір охолоджуючої рідини, – це інструкція з експлуатації авто. При покупці машини на вторинному ринку ви можете користуватися відомостями, отриманими від продавця (звичайно, якщо вони викликають довіру). У цьому випадку уточнюється тип охолоджуючої рідини, термін її останньої заміни. Це важливо, оскільки ні виробника, ні склад кардинально змінювати не рекомендується.

Природно, краще віддавати перевагу продукції перевірених брендів, що випускають продукцію відповідно до допусків автовиробників. Але не варто цілком покладатися на етикетку – краще звернути увагу і на саму рідину. Так, в антифризі не повинно бути помутнінь і сторонніх включень, осаду або невластивого запаху. Можна також перевірити на піноутворюваність – якісна охолоджуюча рідина НЕ БУДЕ пінитися. І звичайно ж, повинна бути чітка етикетка та “правильна” упаковка.